|
Modify settings and columns
|
Хроніки
 |
| З 19 по 22 травня 2009 р. у м. Севастополі на базі Севастопольського національного технічного університету проходив фінальний тур Всеукраїнської олімпіади з математики серед технічних університетів. У фіналі взяли участь понад 150 студентів з різних вузів України – переможців та призерів І туру олімпіади. Наш університет представляли три команди. Студенти НТУУ “КПІ” успішно виступили в Севастополі й в абсолютному заліку серед усіх учасників олімпіади посіли такі місця: О.О.Слюсаренко (ІПСА, 2-й курс) – друге місце, О.І.Карбачевський (ФТІ, 5-й курс) – третє місце. У категорії “М” (факультети та інститути з поглибленим вивченням математичних дисциплін) студенти НТУУ “КПІ” посіли такі місця: О.О.Слюсаренко (ІПСА, 2-й курс) – перше місце, О.І.Карбачевський (ФТІ, 5-й курс) – друге місце, К.О.Голоднов (ІПСА, 2-й курс) – третє місце. У категорії “Т” (технічні факультети та інститути) друге місце посів студент 2-го курсу факультету електроніки НТУУ “КПІ” Нго Ван Мао. Готували і супроводжували збірні НТУУ “КПІ” до Севастополя співробітники кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей доцент А.Б.Ільєнко та старший викладач І.В.Орловський. Оргкомітет Всеукраїнської студентської олімпіади з математики нагородив грамотами переможців від НТУУ “КПІ” та команди нашого університету за активну участь в олімпіаді та високий рівень підготовки. Бажаємо учасникам фіналу з КПІ подальших успіхів у навчанні й науковій роботі та перемог на олімпіадах найвищого рівня. Джерело: за інформацією ФМФ. |  |  |
 |
|

29 травня Київську політехніку з дружнім візитом відвідала делегація Чжецзянського університету. До її складу ввійшли: проф. Ян Вай – президент Чжецзянського університету (КНР), проф. Шен Джі – заступник директора з міжнародного співробітництва та проф. Жу Юан – секретар президента. Гості мали зустріч з керівництвом нашого університету, на якій було обговорено питання майбутнього співробітництва між НТУУ “КПІ” та Чжецзянським університетом, а також діяльність Китайсько-українського центру високих технологій на 2009-2010 рр. Ректор НТУУ “КПІ” М.З.Згуровський у вітальному слові окреслив сьогодення та перспективи розвитку університету, пріоритетні теми майбутньої співпраці. У зустрічі також взяли участь С.І.Сидоренко – проректор з міжнародних зв’язків, Б.А.Циганок – начальник управління міжнародних зв’язків, В.А.Барбаш – заступник проректора з наукової роботи, В.Я.Жуйков – декан ФЕЛ, М.І.Бобир – директор ММІ та ін. Гості ознайомилися з галереєю видатних учених – засновників всесвітньо відомих науково-педагогічних шкіл, життя і діяльність яких були пов’язані з КПІ, галереєю студентів – переможців міжнародних предметних олімпіад, історичними місцями університету.
|  |  |
 |
|

Наукові інтереси і напрямок підготовки інженерів кафедри технічної кібернетики (ТК) були визначені, коли в 1944/45 навчальному році доц., к.т.н. Олексій Григорович Івахненко прочитав курс «Основи автоматичного регулювання» для першої в КПІ групи електроприладобудівників (ЭПС – 1) спеціальності «Автоматичне та вимірювальне устаткування». Створену в 1969 р. кафедру ТК очолив колишній студент гр. ЭПС – 6 (а потім, після розділу ЭПС, староста гр. АТ-6) д.т.н. Всеволод Іванович Костюк – аспірант і докторант О.Г.Івахненка. До складу кафедри ввійшли 15 викладачів кафедри автоматики і телемеханіки (АТ), в тому числі 2 професори – д.т.н. О.Г.Івахненко, д.т.н. В.М.Кунцевич – і 5 доцентів. У становленні матеріально-технічної бази кафедри ТК активну участь брали зав. лабораторіями М.І.Бєльський, В.М.Фан, учбовий майстер В.М.Васильєв та ін. На початковому етапі кафедра забезпечувала навчальний процес для 10 спеціальностей КПІ по дисциплінах: теорія автоматичного регулювання і управління, автопривод і слідкуючі системи, математичні основи кібернетики, основи автоматики, технічна кібернетика. У 1969/70 н.р. В.І.Костюк прочитав курс «Оптимальні і самонастроювані системи». За цикл монографій у цій галузі удостоєні першої премії КПІ 1975 р. В.І.Костюк, А.Г.Кіку, В.Є.Краскевич, А.М.Сільвестров та С.В.Шпіт. У 1973/74 н.р. доц. В.В.Ажогін розробив курс «Теорія і застосування управляючих ЕОМ». Відповідно до потреб народного господарства кафедра тричі змінювала напрямок підготовки спеціалістів: автоматика і телемеханіка (АТ), автоматизовані системи управління (АСУ), робототехніка, гнучкі комп’ютеризовані системи та робототехніка. Студенти всіх цих спеціальностей вивчали теорію автоматичного управління (ТАУ). Вагомий внесок у методичне і технічне забезпечення цього курсу зробив доц., к.т.н С.В.Шпіт. Ним створено універсальний лабораторний стенд (демонструвався на виставках в Україні і Монголії, прийнятий до серійного випуску) та електронний підручник. Дипломи по спеціальності АТ на кафедрі ТК захистили 900 студентів. У 1969/70 навчальному році по спеціальності АСУ здійснено прийом на І курс стаціонару і спецфакультету, а також переведення на старші курси студентів інших спеціальностей. Прочитано перший спецкурс «Дослідження операцій» (ас., к.т.н Ю.П.Зайченко). У подальшому спеціальні дисципліни започатковували: д.т.н. В.І.Скурихін, к.т.н. Ю.П.Зайченко, С.В.Шпіт, В.М.Ігнатенко, В.Є.Краскевич, Ф.М.Кисилевський, А.Г.Кіку. Видано 4 під-ручники. Перший випуск АСУ (1973) склав 23 інженери, а всього по 1978 р. – майже 1800. У 1978 р. зі складу кафедри ТК виокремлено кафедру автоматизованих систем управління виробництвом. Тоді ж кафедра ТК почала вперше на Україні підготовку інженерів за спеціалізацією «АСУ в галузі роботизованого виробництва». У 1981 році здійснено прийом на І курс спеціальності «Робототехніка». З 1982 р. на спецфакультеті відкрито спеціальність «Механіка та управління машинами – роботи і маніпулятори». В рамках Науково-методичної ради при Мінвузі СРСР кафедра розробляла навчальні плани і робочі програми профілюючих дисциплін кількох спеціалізацій. З 1994 р. кафедра здійснює підготовку фахівців за напрямами: інтелектуальні інтегровані системи, комп’ютеризовані інтегровані системи і робототехніка, а з 1997 р. – гнучкі комп’ютеризовані системи і робототехніка. Викладання нових профілюючих дисциплін забезпечили: Л.С.Ямпольський, В.М.Ігнатенко, Є.М.Литвинов, О.А.Стенін, Ю.І.Кисленко, А.Й.Савицький, С.П.Полив’яний, В.С.Недавній. Видано 8 підручників. Вперше в Україні з 1992 р. введено нову дисципліну «Штучний інтелект в плануванні та управлінні виробництвом», забезпечену україномовним підручником (автори – Л.С.Ямпольський, О.А.Лавров) і потужним дослідницьким практикумом з системами тестування. Виданням в 2005 р. комплексу з трьох підручників «Гнучкі комп’ютеризовані системи: проектування, моделювання і управління» (автори: професори Л.С.Ямпольський, П.П.Мельничук, Б.Б.Самотокін, М.М.Поліщук; доценти М.М.Ткач, К.Б.Остапченко, О.І.Лісовиченко) вперше в Україні широко впроваджено в навчально-методичну літературу нові мультимедійні технології. Починаючи з 1979 р. випуск кафедрою інженерів, бакалаврів, спеціалістів і магістрів склав понад 4000 осіб. З 2001 р. кафедра є базовою у підготовці кадрів вищої наукової кваліфікації з напряму «Автоматизація процесів керування», а в 2001-2007 рр. – «Гнучкі виробничі системи». За 10 років існування ради розглянуто 17 докторських і 42 кандидатські дисертації, присвячені найсучаснішим проблемам моделювання, верифікації та оптимального управління технологічними процесами, а також створення і впровадження систем інтелектуальної підтримки прийняття рішень для автоматизації розподілених у часі і просторі технологічних процесів. Понад 12 років кафедра очолювала підготовку, ліцензування і акредитацію вищих і середніх технічних навчальних закладів (напрями: інформатика, математика і гнучкі комп’ютерно-інтегровані системи), а також розробку освітньо-професійних програм. Відповідні спеціалізовані вчену і фахову ради очолювали проф. В.І.Костюк (голова) і проф. Л.С.Ямпольський (вчений секретар). Ще в 70-х роках на кафедрі створено наукову школу моделювання складних систем та адаптивних систем автоматичного управління (керівник – В.І.Костюк). Результати досліджень знайшли застосування в різних галузях: автоматизація хімічних виробництв (В.В.Ажогін, В.Д.Романенко, М.З.Згуровский, А.И.Савицький, А.П.Мовчан), автоматизація електронно-променевих технологій, дефектоскопія зварних з’єднань (Ф.М. Кисилевський), керування складальними процесами у приладобудуванні (А.А.Краснопрошина), оптична обробка інформації (А.С.Островський), оперативне управління кабельним виробництвом (О.А.Павлов), адаптивні системи ідентифікації (А.М.Сільвестров), робототехніка гнучких автоматизованих виробничих систем (Л.С.Ямпольський), адаптивне управління процесами і полями (В.Є.Краскевич), побудова навчаючих систем для операторів рухомих об’єктів (В.М.Ігнатенко). У 1991 р. на базі створених у 70-х роках двох галузевих і проблемної лабораторії організовано Інститут системних технологій (НДІСТ, проф. В.І.Костюк). Серед широкого спектра науково-технічних задач, вирішених НДІСТ (виконавці: Ю.А.Тимошин, Б.В.Ігнатенко, О.А.Стенін, В.Г.Галаган), та їх замовників слід відзначити: – автоматизовані системи управління вищою школою, магістральна телекомунікаційна мережа навчальних і наукових закладів, автоматизовані навчальні системи, локальні комп’ютерні мережі для окремих вищих навчальних закладів та міністерств; – система екологічного моніторингу навколишнього середовища – на замовлення Держгідромету України; – інформаційно-довідкові та автоматизовані інформаційні системи та мережі для Державної податкової адміністрації, Національного банку України, Укрзалізниці, Державного центру зайнятості, Державного комітету з питань науки і техніки, ВАТ «Укрнафта» та ін.; – роботизовані засоби гнучких виробничих систем, інтелектуалізовані системи в управлінні і плануванні виробничих процесів, проблемно-орієнтовані автоматизовані робочі місця; – програмні засоби аналізу результатів льотних випробувань – на замовлення КМЗ ім. Антонова та ін. На кафедрі ТК захистили кандидатські дисертації більш ніж 110 аспірантів і викладачів, докторські – 14 викладачів. Доктори наук О.А.Павлов, В.В.Ажогін, А.С.Островський, Ю.П.Зайченко, А.М.Сільвестров були обрані зав. кафедрами НТУУ «КПІ», Ф.М.Киселевський – зав. відділом ІЕЗ ім. Є.О.Патона. Викладачі і співробітники кафедри опублікували 33 монографії, 1500 наукових статей, зробили 1300 доповідей на конференціях, семінарах, симпозіумах, одержали 43 авторських свідоцтва, 18 нагород на виставках. Кафедрою організовано 10 всесоюзних і республіканських конференцій, видано 31 збірник наукових праць. Виконувались програми ДКНТ України та Міносвіти України в галузі інформатизації освіти (В.І.Костюк, Ю.А.Тимошин). Основні наукові результати розробок автоматизованих систем управління вищою школою, підсистеми управління вузівською наукою на основі наскрізного планування наукових досліджень наведені в монографіях. Провідні наукові співробітники НДІ СТ беруть участь у реалізації міжнародних проектів «Теmpus – Тасis» та проекту зі створення магістральної телекомунікаційної мережі навчальних та наукових закладів України, що з’єднає комп’ютерними комунікаціями 6 регіонів (Харків, Київ, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк, Одесу). Видатні наукові результати співробітників кафедри неодноразово відзначались преміями і нагородами різного рівня. В різні роки медалями ВДНГ СРСР і УРСР нагороджувались А.С.Островський, І.М.Раллєв, С.В.Шпіт, О.П.Коц, Ю.П.Юрченко. В 1986 році Республіканську премію ім. М.Островського було присуджено М.В.Савкову і Н.М.Панченко. Орденами «Трудового Червоного Прапора» нагороджено В.І.Костюка, «Знак пошани» – П.И.Акі¬ніна, а медаллю «За трудову відзнаку» – В.М.Альонкіна-Плешка. Три підручники з робототехніки (1989, 1992, 1994) удостоєні Державної премії в галузі науки і техніки 1996 року. Автори: професори В.І.Костюк, Л.С.Ямпольський, М.М.Поліщук, доц. М.М.Ткач. Поряд з основною роботою викладачі і співробітники брали участь у будівництві навчальних корпусів, бібліотеки, актового залу, їдальні, ремонтах гуртожитку, бази відпочинку; керували студентськими загонами. Неодноразово займали призові місця учасники конкурсів «Таланти КПІ» С.В.Шпіт, П.Й.Акінін (живопис), Є.А.Дзебас (вітраж). Відомими є поетичні твори Л.С.Ямпольського, О.А.Стеніна, Г.О.Козлакової, Д.І.Гергі, А.Г.Кіку, флористика Т.К.Савельєвої. Головними напрямками діяльності кафедри є розробка нових комп’ютерних засобів і технологій інформатизації суспільства, участь у програмі загальнодержавного значення «Космічна техніка і робототехніка» та підготовка кадрів для вирішення цих завдань. Автор: П.Й.Акінін доц., к.т.н. |  |  |
 |
|
10 квітня 2009 р. у залі засідань Вченої ради відбулась ІІ Науково-технічна конференція студентів та аспірантів «Погляд у майбутнє приладобудування». Талановиті, цілеспрямовані, повні ідей і пропозицій учасники конференції виступали з доповідями у секціях, що охоплювали усі напрямки приладобудування: «Теорія та практика навігаційних приладів і систем», «Оптичні та оптико-електронні прилади і системи», «Процеси виготовлення приладів, ме¬тоди і засоби їх контролю», «Інформаційні технології, теорія і проектування систем вимірювання механічних величин, мікро- і нанопристроїв», «Біомедичне приладобудування та тех¬нології», «Неруйнівний контроль, технічна та медична діагностика». _png.jpg) На відкритті конференції учасників вітали проректор з навчально-виховної роботи Г.Б.Варламов, заступник декана ПБФ В.І.Микитенко, голова Студентської ради НТУУ «КПІ» О.Рощин. У конференції взяли участь студенти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Житомирського державного технічного університету, Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля, а також студенти ПБФ, ММІФ, ІТС, ІЕЕ. На завершення конференції подяками було нагороджено авторів кращих робіт, а саме: О.В.Кривицького (ПГ-51), Т.С.Житнік (ПГ-51), Ван Сяо (ПО-31), В.О.Марченко (ПО-31), О.В.Швед (ПБ-41), О.П.Прошак (ПБ-41), О.О.Макухуа (ПМ-31), А.О.Ракітіна (ПБ-62), К.В.Комбєгова (ПБ-¬62), Д.К.Крепак (ПК-61), О.С.Коваль (ПК-51). Отже, молодій науковій еліті бажаємо успіхів у конференції та творчого розвитку у майбутньому навчанні! Дар’я Крепак, голова студентської ради ПБФ |  |  |
 |
|
14-16 квітня 2009 року в університеті пройшла XXIX Міжнародна науково-технічна конференція “Електроніка та нанотехнології”. Організатором конференції спільно з іншими кафедрами факультету електроніки виступила кафедра фізичної та біомедичної електроніки. До оргкомітету конференції увійшли такі відомі вчені, як академік НАН України, професор Ю.І.Якименко, професори В.Я.Жуйков, С.О.Воронов, О.П.Мінцер, В.І.Осінський, Є.Д.Білявський, П.П.Лошицький, В.І.Тимофєєв. _png.jpg) Робота конференції проводилася у 2-х секціях: “Електронні компоненти, пристрої та системи, мікро- та нанотехнології” та “Біомедична електроніка та електронні технології у біомедицині”. Були представлені доповіді від НТУУ “КПІ”, НДІ Мікроприладів, ІФН ім. В.Є.Лашкарьова, КНУ ім. Т.Г.Шевченка, НМАПО ім. Шупика МОЗУ, КБ “Феофанія”, Інституту кібернетики ім. В.М.Глушкова, НМУЦ ІТіС ЮНЕСКО НАНУ, НМУ ім. О.О.Богомольця, ДУІКТ, НУ “Львівська політехніка”, Львівського НУ ім.І.Франка, НТУ “Харківський політехнічний інститут”, НЦ Серцево-судинної хірургії ім.Бакулєва РАМН, Московського ДУ ім.Ломоносова, Ульянівського ДТУ, ДІУ Вірменії, Томського УСКР, Дрезденського ТУ та ін. У роботі конференції активну участь взяли представники компаній з розробки медичної техніки та інформаційно-алгоритмічного забезпечення в системах діагностики – “Ютас”, НПО “Телеоптик”, НМЦ “МІТ”, “Materialise Ukraine”. Загалом у конференції взяло участь понад 300 учасників, серед яких 65 докторів наук, 78 кандидатів наук, 170 аспірантів та студентів. Окрім учасників з різних міст України (Київ, Львів, Харків, Запоріжжя, Одеса та ін.), у конференції взяли участь представники Росії (Москва, Томськ, Ульянівськ, Бєлгород), Вірменії (Єреван), Німеччини (Дрезден). За матеріалами конференції опубліковано тематичний випуск «Електроніка і нанотехнології» журналу «Електроніка і зв’язок» у 2-х частинах. В.І.Тимофєєв, зав. каф. фізичної та біомедичної електроніки, співголова конференції |  |  |
 |
|
У жовтні минулого року пройшов черговий 5-й щорічний конкурс на одержання фінансової підтримки від НТУУ «КПІ» для науково-дослідних робіт студентів та аспірантів. Про отримані результати деяких робіт розповідаємо в цьому номері газети. Автоматизоване проектування технологічних процесів Давно минули ті часи, коли конструктор стояв за кульманом, а тех¬нолог вручну заповнював документацію. Головними інструментами сучасного інженера стають системи автоматизованого проектування. Більшість сучасних автоматизованих систем виконують конструкторське проектування, розробці систем автоматизованого проектування технологічних процесів (САПР ТП) приділяється менше уваги.  Магістранти кафедри виробництва приладів ПБФ О.С.Лапіга, О.М.Скороход, О.М.Пивовар отримали грант на розробку системи автоматизованого проектування операційної технології виготовлення деталей приладів та машин (куратор наукової роботи – к.т.н., доцент С.П.Вислоух). У системі, яка розробляється, креслення деталі представляються у вигляді сукупності простих поверхонь. Для вибраної поверхні проектується операційна технологія, що включає розрахунок припусків на обробку, визначення різального інструменту, пристосувань, обладнання, режимів різання і формування керуючих програм для верстатів з числовим програмним управлінням. На основі критеріїв, що їх задає проектувальник, та раніше введених даних система визначає оптимальні режими різання й виконує технічне нормування робіт. Система має низку переваг перед аналогами. Вона проста в освоєнні, включає автоматизований розрахунок припусків, міжопераційних розмірів деталі, режимів обробки та норм часу; її можна використовувати автономно та у складі комплексної САПР ТП. Використання системи дасть можливість збільшити продуктивність праці технологів у 1,5-2 рази. Використання магнітного поля для очищення водиДля очищення водного середовища використовують здебільшого механічні та хімічні (в тому числі біологічні) методи очищення. Застосовують і фізичні методи, такі як електромагнітні, акустичні, гравітаційні тощо. О.М.Терентьєв, О.А.Можаровська, А.В.Ворфоломєєв досліджували магнітний спосіб очищення води шляхом впливу постійним аксіальносиметричним поперечним та повздовжнім магнітним полем. Спільно з фахівцями ТОВ «Центр науково-технічних інновацій української нафтогазової академії» розроблено блок знакозмінного магнітного поля (БЗМ), в якому використовується аксіально-симетричне повздовжнє магнітне поле, та магнітну аксіально-симетричну систему (МАКСі), що базується на використанні аксіально-симетричного поперечного магнітного поля. _png.jpg) Дослідження, що проводилися на нафтодобувному промислі НГВУ «Чернігівнафтогаз», показали, що після 2-х місяців експлуатації БЗМ шар накипу на внутрішній поверхні трубопроводу зменшився з 40 мм до 1,5 мм. За аналізами водного середовища концентрація кальцію після проходження БЗМ знизилась від 21,53 г/л до 11,52 г/л. З березня 2009 р. МАКСі проходить промислове впровадження на Південно-Західній котельні ДП «Кіровоградтепло» ТОВ «ЦНТІ УНГА». За аналізами водного середовища концентрація домішок після проход¬ження МАКСі знизилась: кальцію від 74,15 мг/л до 39,67 мг/л, магнію від 27,97 мг/л до 17,47 мг/л. Дослідження медичної системи та методів візуалізації для мікротомографіїЛюдський організм випромінює електромагнітні хвилі не тільки в інфрачервоному діапазоні. Випромінювання у КВЧ і НВЧ діапазонах у мільйон разів слабше, ніж інфрачервоне, але може нести інформацію про процеси в організмі. У жовтні 2008 р. студенти кафедри конструювання та виробництва радіоапаратури РТФ О.В.Малуш, М.Д.Живолуп, В.В.Андрійко, М.М.Романюк, О.С.Ціхотськіх отримали грант департаменту науки та інноватики НТУУ «КПІ» для виконання роботи на тему «Дослідження медичної системи та методів візуалізації для мікротомографії міліметрового діапазону електромагнітних хвиль». _png.jpg) Для індикації електромагнітних коливань міліметрового діапазону застосовують термоелементи (термопари), термоопори (болометри, термістори), нелінійні елементи (кристалічні детектори й ін.). Дослідження, що проведені в роботі, дали можливість зробити висновок про переваги пристрою на напівпровідникових елементах для індикації електромагнітних хвиль міліметрового діапазону. У майбутньому на базі даних досліджень планується створити томографічну систему, за допомогою якої стане можливим обстеження живого організму з мінімальним впливом зовнішніх факторів та з високим рівнем якості та достовірності отриманих результатів. Підвищення ефективності атмосферного лазерного зв’язкуЗ розвитком інформаційного суспільства, коли стрімко зростає кількість абонентів кабельного телебачення, IP-телефонії, Інтернету та ін., все очевиднішими стають переваги безпровідних ліній лазерного зв’язку, для яких характерні низькі експлуатаційні витрати, висока пропускна здатність (до 100 Гбіт/с), легке подолання перешкод та ін. Водночас існують принципові труднощі такого зв’язку, насамперед – висока чутливість до стану атмосфери. Підвищити ефектив¬ність роботи лазерних комунікаційних систем та збільшити дальність атмосферного лазерного зв’язку можна, використовуючи більш стійкі до атмосферних впливів частково когерентні лазерні промені. За фінансової підтримки департаменту науки та інноватики НТУУ «КПІ» аспірант кафедри загальної фізики та фізики твердого тіла С.В.Тороус досліджувала методом чисельного моделювання вплив атмосфери на лазерне випромінювання. Результати досліджень показали, що при використанні частково когерентного лазерного променя ефективність прийому-передачі інформації (ємністю до 100 Гбіт/с) підвищується в 14,6 разу порівняно з результатами для когерентного лазерного про¬меня. За інформацією департаменту науки та інноватики
|  |  |
 |
| 14 квітня 2009 року в залі засідань Вченої ради НТУУ «КПІ» відбулася урочиста церемонія відкриття Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний прорив – 2009». Цей конкурс – перший масштабний проект, спрямований на розвиток технологічного бізнесу в Україні, кінцевою метою якого є залучення фінансування під низку відібраних у рамках конкурсу ідей і проектів українських розробників, учених і підприємців. Завданням конкурсу є поєднання інтересів авторів ідей, підприємців та інвесторів для успішного впровадження нових продуктів, технологій і послуг на українських підприємствах. Конкурс проводиться за під¬тримки Міністерства освіти і науки України та Київської міської державної адміністрації. Організаторами конкурсу виступають Центр високих технологій та інновацій і Благодійний фонд «Нова країна». У конкурсі можуть узяти участь автори ідей (винахідники, вчені, інже¬нери, розробники), підприємці (представники малого та великого ви- сокотехнологічного бізнесу), інвестори (інвестиційні компанії, венчурні фонди, приватні інвестори та бізнес-ангели). Реєстрація заявок і подача проектів на участь у конкурсі здійснюються до 15 серпня 2009 року. Для авторів ідей, які пройдуть перший раунд відбору, будуть діяти освітянські консультаційні програми для освоєння основ технологічного бізнесу та підготовки іннова¬ційних проектів. Від ректорату НТУУ «КПІ» учасників, організаторів та партнерів конкурсу привітав заступник проректора з наукової роботи В.А.Барбаш Він ознайомив присутніх з можливостями створених на базі університету інноваційних структур: бізнес-інкубатора, технопарку та наукового парку «Київська політехніка». Зокрема, він зупинився на можливостях з надання фахівцями нау¬кового парку консуль¬таційної допомоги при оформленні охоронних документів на об’єкти прав інтелектуальної влас¬ності, проведення патентних досліджень, виконання бізнес-планів інноваційних розробок. Старт конкурсу привітали директор департаменту інновацій та трансферу технологій МОН України В.С.Шовкалюк, президент Благодійного фонду «Нова країна» Володимир Сиротін, головний редактор щотижневика «Коментарії» Вадим Дени¬сенко, заступник директора Центру високих технологій та інновацій Анна Дегтярьова, представники підпри¬ємств, газет і телеканалів. З умовами Всеукраїнського конкурсу «Інноваційний прорив – 2009» можна ознайомитися на сайті www.ukrinnovation.com. Запрошуємо до участі та бажаємо перемог у конкурсі! Департамент науки та інноватики |  |  |
 |
|
Фонд малих грантів Рамсарської Конвенції надає фінансову підтримку у розмірі приблизно 40.000 швейцарських франків (US$35,000) для підтримки малих проектів, направлених на збереження та раціональне використання болотних угідь. Крім того, залучаються кошти інших донорів для проектів, що неможливо профінансувати в рамках фонду малих грантів. Сторони конвенції запрошуються до надання проектних пропозицій на 2009 рік. Останній термін надання пропозицій на розгляд старших регіональних радників Рамсарської конвенції - 30 квітня 2009 року. Проектні пропозиції надаються урядовими та проектними організаціями після затвердження відповідальним за співпрацю з Рамсарською конвенцією. "Екотиждень", 12 березня 2009 р. |  |  |
 |
|
Німецька служба академічних обмінів (DAAD) у співпраці з Національною академією наук України планує провести 15 травня 2009 року з 14.00 до 17.00 Інформаційний семінар «Дослідницький ландшафт Німеччини», що пройде в рамках Днів науки Німеччини . На цьому семінарі доповідачі з Німеччини та України представлять основні дослідницькі організації Німеччини (DAAD, Фонд імені Александра фон Гумбольдта (AvH), Німецьке науково-дослідне товариство (DfG), Спілка німецьких науково-дослідних центрів ім. Гельмгольца, Міжнародний центр Федерального міністерства науки та досліджень). Також будуть розглянуті можливості надання фінансової підтримки для проведення досліджень та для міжнародної наукової співпраці. До участі у конкурсі запрошуються аспіранти, молоді вчені та дослідники, починаючи з рівня магістра. Якщо Ви зацікавлені взяти участь у цьому заході, прошу до 3.04.2009 р. надсилати свої заяви на адресу daadkiew@ntu-kpi.kiev.ua та вказати: Прізвище: Ім'я: Вчене звання: Назва інституту: Статус: Вік: Адреса електронної пошти: Номер мобільного телефону: Коротка мотивація участі у семінарі: Будемо раді відповісти на Ваші запитання. З повагою, Оксана Швайка Координатор проектів DAAD-IC Kiew, pr. Peremohy 37 (KPI), korp. 6, 03056 Kiew Tel./Fax: +380 44 241 76 69, Tel.: +380 44 241 87 16 www.daad.org.ua |  |  |
 |
| 17-18 лютого 2009 р. в м.Стамбулі (Туреччина)відбулося чергове засідання Виконавчої ради мережі університетів Чорноморського регіону (BSUN) на чолі з президентом BSUN, ректором НТТУ "КПІ" М.Згуровським. Члени Виконавчої ради представляли 11 країн Черноморського регіону. На засіданні Виконавчої ради було розглянуто питання стратегії, план дій, пріоритетні напрями розвитку та проекти, з якими мережа із 120 університетів Черноморського регіону здійснює інтеграцію в європейський простір. |  |  |
|
| Редагувати у браузері | /_layouts/images/icxddoc.gif | /_layouts/formserver.aspx?XsnLocation={ItemUrl}&OpenIn=Browser | 0x0 | 0x1 | FileType | xsn | 255 | | Редагувати у браузері | /_layouts/images/icxddoc.gif | /_layouts/formserver.aspx?XmlLocation={ItemUrl}&OpenIn=Browser | 0x0 | 0x1 | ProgId | InfoPath.Document | 255 | | Редагувати у браузері | /_layouts/images/icxddoc.gif | /_layouts/formserver.aspx?XmlLocation={ItemUrl}&OpenIn=Browser | 0x0 | 0x1 | ProgId | InfoPath.Document.2 | 255 | | Редагувати у браузері | /_layouts/images/icxddoc.gif | /_layouts/formserver.aspx?XmlLocation={ItemUrl}&OpenIn=Browser | 0x0 | 0x1 | ProgId | InfoPath.Document.3 | 255 | | Редагувати у браузері | /_layouts/images/icxddoc.gif | /_layouts/formserver.aspx?XmlLocation={ItemUrl}&OpenIn=Browser | 0x0 | 0x1 | ProgId | InfoPath.Document.4 | 255 | | Перегляд у браузері | /_layouts/images/ichtmxls.gif | /_layouts/xlviewer.aspx?listguid={ListId}&itemid={ItemId}&DefaultItemOpen=1 | 0x0 | 0x1 | FileType | xlsx | 255 | | Перегляд у браузері | /_layouts/images/ichtmxls.gif | /_layouts/xlviewer.aspx?listguid={ListId}&itemid={ItemId}&DefaultItemOpen=1 | 0x0 | 0x1 | FileType | xlsb | 255 | | Знімок в Excel | /_layouts/images/ewr134.gif | /_layouts/xlviewer.aspx?listguid={ListId}&itemid={ItemId}&Snapshot=1 | 0x0 | 0x1 | FileType | xlsx | 256 | | Знімок в Excel | /_layouts/images/ewr134.gif | /_layouts/xlviewer.aspx?listguid={ListId}&itemid={ItemId}&Snapshot=1 | 0x0 | 0x1 | FileType | xlsb | 256 |
|
|
|
|
|